+38 (061) 769-81-09
69600, м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, 10а

Гіперінсулінізм

Це патологічний стан організму, обумовлений абсолютним або відносним надлишком інсуліну, що викликає сильне зниження вмісту цукру в крові, внаслідок чого виникають, при дефіциті глюкози, і кисневе голодування мозку, що призводять до порушення в першу чергу вищої нервової діяльності.

Найбільш частою причиною панкреатичної гіпоглікемії є гіперінсулінізм, обумовлений аденомою (частіше доброякісною, рідше злоякісною) і рідко — дифузною аденоматозною гіперплазією р-клітин панкреатичних острівців.

Позапанкреатичні гіпоглікемії розвиваються внаслідок захворювань печінки і шлунково-кишкового тракту (цирози печінки, холангіти, холецистити тощо), ендокринної системи (поразка гіпофіза, щитовидної залози і надниркових залоз), порушення обміну речовин (ниркова глюкозурія, недоїдання, вагітність і лактація тощо). Позапанкреатичні гіпоглікемії можуть виникати при розладах центральної і вегетативної нервових систем, а також при екстрапанкреатичних пухлинах.

Гіперінсулінізм може бути абсолютним, тобто пов’язаним з будь-якою патологією інсулярного апарату (первинний органічний гіперінсулінізм; у дітей при вродженій непереносимості амінокислоти лейцину, стимулюючої секрецію інсуліну, тощо), і відносним, не пов’язаних з патологією інсулярного апарату підшлункової залози (вторинний, функціональний, симптоматичний гіперінсулінізм). Відносний гіперінсулінізм обумовлений підвищенням чутливості організму до нормально його виділяє р-клітинами панкреатичних острівців інсуліну.

Гіпоглікемічні стани можуть виникати іноді і при розвитку у хворих синдрому Золлінгера — Еллісона (ульце-Роген, не-р-клітинна аденома, яка виходить із панкреатичних острівців) при його поєднанні з інсулінсекретуючою аденомою панкреатичних острівців.

Діагноз інсуліноми (гіпоглікемічної хвороби) грунтується на характерній клінічній картині захворювання (тріада Уіппла, втрата свідомості під час нападу, неухильне прогресування захворювання тощо), даних анамнезу (виникнення нападів гіпоглікемії у ранні ранкові години, при пропуску чергового прийому їжі, поліпшення стану після прийому вуглеводів тощо) та показники діагностичних проб.

Гіпоглікемічну хворобу диференціюють від позапанкреатичних гіпоглікемій, синдрому Золлінгера-Еллісона, гіпоглікемії у ранній стадії цукрового діабету. Гіпоглікемії доводиться відрізняти від ряду неврологічних і психічних захворювань (епілепсія, тетанія, психоз, неврастенія, пухлина мозку тощо). Позапанкреатичні (симптоматичні) гіпоглікемії діагностують на підставі кардинальних симптомів основного захворювання і різних спеціальних методів дослідження.

Лікування гіперінсулінізму

При гіпоглікемічній хворобі лікування призначають оперативне. Найчастіше проводять енуклеацію аденоми (інсуліномектомія). Іноді (приблизно у третини хворих) виявити інсуліному при першій операції не вдається. Причинами цього є малі розміри інсуліноми, її розташування в товщі підшлункової залози тощо.

Післяопераційна смертність в даний час складає близько 8%. За 2 тижні до операції хворим з гіпоглікемічною хворобою призначають білкову дієту з обмеженням вуглеводів, а при відразі до їжі та виснаженні — внутрішньовенне переливання крові, сухої плазми, білкових гідролізатів в поєднанні з 5% розчином глюкози, розчинами вітамінів, а також загальнозміцнююче лікування.

З метою попередження вторинної інфекції проводиться лікування антибіотиками. Медикаментозна терапія як самостійний метод лікування показана при гіпоглікемічної хвороби лише у неоперабельних хворих.

При позапанкреатичних гіпоглікеміях в першу чергу лікують основне захворювання.

Показано часте і дробове харчування (5-6 разів на день), багате вуглеводами (500-600 г на день), з урахуванням часу появи гіпоглікемічних станів.

При гіпоглікемії неврогенного генезу необхідні лікування неврозу, різке обмеження легко всмоктуються вуглеводів і призначення переважно білкової дієти.

При нападах гіпоглікемії вуглеводи дають усередину або вводять внутрішньовенно в залежності від необхідності по 40-100 мл 40% розчину глюкози; якщо свідомість не відновлюється, переходять на внутрішньовенне крапельне введення 5% розчину глюкози.

Для профілактики водної інтоксикації та гіпонатріємії при розвитку гіпоглікемічної коми у хворих з синдромом Симмондса-Шиена або аддісонової хвороби розчин глюкози вводять на ізотонічному розчині натрію хлориду. Іноді при важких гіпоглікемій вводять підшкірно 0,5-1 мл 0,1% розчину адреналіну, внутрішньовенно або внутрішньом’язово гідрокортизон по 150-200 мг або підшкірно, внутрішньом’язово або внутрішньовенно 1 мл глюкагону. Застосовують серцеві і судинні засоби.

Виникли питання?

Ми з радістю відповімо на них

Задати питання

Як нас знайти?

КУ «Обласний клінічний ендокринологічний диспансер» Запорізької обласної Ради

69600, м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, 10а

Ми знаходимося на території Запорізької обласної клінічної лікарні. Ви можете приїхати до нас на машині, або на автобусі та маршрутному таксі, кінцева зупинка «Обласна лікарня».

+38 (061) 769-81-09
+38 (061) 769-81-07